Курт Кобейн

Все можна пережити, якщо підібрати потрібну пісню.

Для мене музика - це спосіб розрахуватися з життям.

Телебачення - це найбільше зло на планеті. Підійди прямо зараз до свого телевізора і викинь його у вікно, або продай його і купи краще стереосистему.

«Панк» - це музична свобода. Говорити, робити, грати - що хочете. «Нірвана» означає свободу від болю і страждань зовнішнього світу, і це близько до мого визначення панк-року.

Людей будуть знаходити мертвими прямо в навушниках.

Коли я зрозумів, що не знайду людини, схожу на мене, я просто перестав заводити дружбу з людьми.

Краще бути похмурим мрійником, ніж безмозким тусовщиком.

Я був неймовірно щасливою дитиною. Я весь час кричав і співав. Просто не міг вчасно зупинитися. Я був по-справжньому щасливий.

Хай краще мене ненавидять за те, ким я є, ніж люблять за те, ким я не є.

Я завжди відчував себе ізгоєм і це не могло не турбувати мене. Я ніяк не міг зрозуміти, чому мені не хочеться спілкуватися зі своїми однолітками і однокласниками. Багато років по тому я зрозумів, чому: я не міг зійтися з ними перш за все тому, що вони байдуже ставилися до творчості.

Більшість моїх текстів зіткані з суцільних протиріч. Я напишу кілька щирих рядків, а потім починаю дуріти і насміхатися над ними.

Обов'язок молоді - кинути виклик корупції.

Я не хочу ні з ким занадто зближуватися. Не хочу, щоб хтось знав, що я відчуваю і що думаю. І якщо ви не в змозі зрозуміти, що я з себе представляю, слухаючи мою музику, що ж, на жаль.

Мене звати Курт, я співаю і граю на гітарі, а взагалі, я ходяча і розмовляюча бактеріальна інфекція.

Я не можу говорити. Я можу тільки відчувати.

Життя - це те, що ти будуєш, це твій кросворд.

Зробіть вашу роботу наповненою життям, а не життя наповненим роботою.

Друг - це ніхто інший, як знайомий ворог.

Ми такі модні, що навіть себе наслідуємо.

Якщо тобі коли-небудь щось знадобиться, будь ласка не соромся попросити першим.

Я ніколи не жадав ані слави, ані чогось подібного. Так вже вийшло.

Деякі люди вважають, що домігшись визнання і заробивши купу грошей, вони зможуть купити собі щастя… Це не так.

Я люблю всіх - ось що сумно.

Якщо мене посадять до в'язниці, то принаймні, мені не треба буде роздавати автографи.

Я використовую шматочки і частинки інших особистостей, щоб сформувати свою власну.

Кожен з нас самотній, і всі разом ми теж самотні.

Все моє життя я не вірив тим речам, про які пишуть у підручниках історії і більшості з того, що мене вчили в школі. Але зараз я роблю висновок, що не маю права судити про кого-небудь, грунтуючись лише на тому, що я прочитав у книжках. Я не вправі взагалі судити про що-небудь. Такий урок, який я вивчив.

Всі наркотики - це марна трата часу. Вони руйнують вашу пам'ять, самоповагу, все, що пов'язано з самолюбством.

Я абсолютно нічого не розумію в музичній техніці, чому одні звуки не можна змішувати з іншими? Зате я знаю, який саунд прийнятний для нас. Ми, як гурт, ніколи не копіювали інших виконавців і не заучували чужі пісні. Ми не вміли знімати акорди один до одного, та й не відчували особливого бажання робити це. Всю свою енергію ми віддавали написанню власних композицій.

Я не боюся смерті. Коли ти помираєш, твоя душа продовжує жити і стає абсолютно щасливою. Повний спокій після смерті, переродження в когось іншого - ось найбільша надія мого життя.

Я втомився постійно прикидатися хорошим хлопцем тільки для того, щоб уживатися з іншими і мати друзів. Носив просту фланелеву сорочку, жував тютюн і на багато років став ченцем-відлюдником в своїй кімнатці. З часом я навіть почав забувати, що таке нормальне спілкування з людьми.

Мені нема що сказати або запитати. Я тільки підтакував. Я в деякому сенсі реакціонер. Я тільки реагую на те, що говорять інші. Я не думаю, а коли думаю, то забуваю.

Я не читаю багато, але коли я дійсно читаю, то читаю уважно. В мене немає часу, щоб перевести те, що я розумію, у форму розмови. Я вичерпав всі розмови, коли мені було дев'ять років. Я спеціально здаюсь наївним і далеким від земної інформації, тому що це єдиний спосіб уникнути пересиченого відношення. Все, що я роблю - це внутрішньо, підсвідомо, тому що ви не можете раціоналізувати духовність.

Мистецтво, яке має довготривале значення, не може бути оцінене більшістю, лише невеликий відсоток проявить розуміння і оцінить його.

Я зустрічав багато розумних людей, які здатні зберігати і перетравлювати величезну кількість інформації, але жоден з них не мав ні грама мудрості цінувати захопленість.

Слова - відстій. Тобто, на мою думку, все вже сказано. За довгий час я не можу згадати жодної по-справжньому цікавої розмови. Слова не такі важливі, як енергія, яка отримана з музики, особливо з живої.

Я шукав щось більш важке і разом з тим досить мелодійне. Щось таке, що докорінно відрізнялося б від хеві-метал і мало б зовсім інше ставлення до світу.

Я, мабуть, один з тих хворих нарцисизмом, які починають цінувати щось тільки тоді, коли цього вже немає.