Ерік Клептон

Блюз - це індивідуальне мистецтво. Одна людина з гітарою проти всього світу.

Я шукав свого батька в світі темношкірого музиканта, тому що він мав в собі мудрість, досвід, печаль і самотність. Я ніколи не цікавився музикою хлопчиків. З моїх наймолодших років я цікавився музикою чоловіків.

Одержимість - це те, що не залишить ваших думок.

Ризик намагається контролювати те, над чим ви безсилі.

З самого початку я інтуїтивно знав про те, що немає нічого безпечнішого ніж музика. Музика не потребує посередника, в той час, як інші речі в школі вимагали певного пояснення.

Я не знаю чи вірю в удачу, але думаю, що мені дуже пощастило.

Музика стала моїм цілителем.

Один з найважливіших уроків, які я засвоїв - це тримати язик за зубами.

Найбільш жорстоким для знаменитості, на мою думку, є те, що ти повинен бути ввічливим тоді, коли ти цього не хочеш.

Гітара, якщо про неї подумати, являється найбільш універсальною річчю з усіх. Я маю на увазі, що ви можете підняти її і взяти з собою куди завгодно.

Думаю, що частина мого таланту, якщо звізно він у мене є, полягає в тому, що я вмію слухати.

Я був одинак і справді не вписувався в спорт і інші види колективної діяльності, коли був дитиною.

Так, я пішов прямо у світ фантазій. Просто зробив крок в прірву. Я зник і діти хотіли пройти повз мою кімнату, тому що вона була зеленою.

Про мене багато говорять, як про революціонера гітари. Це неправда. Все, що я роблю - це копіюю Бі Бі Кінга.

Дайте мені вибір - завершити щось важливе, або просто повалятись у ліжку, і я оберу ліжко! Лінуватися – це зовсім не так вже й погано, як багато-хто думає.